Шкільна стежина...: Фестиваль класних керівників

Жити серед дітей – все одно,
що жити в казковому саду,
де навколо тебе найтонші пелюстки квітів
з тремтячими краплями роси.
І треба так іти, і так торкатися до квітів,
щоб не впала жодна крапля.
В.Сухомлинський

На даний час я працюю з п’ятим колективом таких різних, цікавих, непосидючих, допитливих дітей. Це я зрозуміла, коли вперше з ними зустрілася, бо "кожна дитина народжується із зернятком у руці". Мета керівника колективу учнів випливає з них -допомогти прорости цій зернинці. Тому протягом навчання в початковій школі я керуюся виховною системою «Золоте зерно душі». Сподіваюся на врожаї добра і щирості.

На мою думку, діяльність класного керівника дуже цікава, багатогранна, трудомістка. Вона пов’язана з непередбаченими труднощами, невдачами, навіть розчаруваннями, а іноді – з безсонними ночами, сльозами… Все це так. Але коли бачиш, як на твоїх очах виростає Людина, як збагачується її духовний світ, як дитина починає усвідомлювати своє місце в житті, а у вирішенні проблем шукає підтримки в тебе і вдячна за це, забуваєш про прикрощі і безсонні ночі, а душу наповнює почуття глибокого задоволення. Сподіваюсь, що моя любов зігріє їх серця та торкнеться дитячих душ.

У мене виникає питання:
хто може оцінити майстерність вчителя?
Адміністрація? Колеги? Комісія?
Діти ? Батьки?
Чим виміряти, до якої категорії
цінностей віднести майстерність вчителя?
Від бухгалтера вимагають знань,
а від педагога вимагають ще й прояву граней
його педагогічної майстерності ,
причому щодня, а часом і щохвилини.

Прагну працювати творчо, а тому завжди пам’ятаю слова В.Сухомлинського:
«Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом». Тому я постійно підвищую свій професійний рівень, відвідую курси, приділяю увагу самоосвіті,користуюся інтернет-сайтами, приймаю участь у роботі методичного об’єднання класних керівників школи та району, цікавлюся новизною в педагогіці.

Розуміючи важливість виховної діяльності класного керівника, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю всіх зусиль, щоб виховання дітей відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. У своїй діяльності використовую різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної діяльності - головне, щоб вони давали бажаний результат. Серед них:

- колективні творчі справи;

- проекти;

- ділові і гри;

-тренінги;

- акції;

- усні журнали;

- турніри інтелектуальних ігор;

- години спілкування;

- комп’ютерні презентації.

У впровадженні інноваційних методів і технологій перш за все керуюся п'ятьма основними заповідями: любити, вірити, знати, поважати та розуміти дитину як основний об'єкт і суб'єкт навчальної діяльності.
1.Люби дитину! Любов до дітей - серцевина педагогічної моральності, основа культури вчителя.
2.Вір у дитину! Без віри в дитину, без довіри до неї вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як будиночки з піску.
3. Знай дитину! Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога і педагогічного колективу. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини - перше і найважливіше завдання педагога.
4. Поважай дитину! Не вважай себе спроможним вирішувати ті питання, які належить вирішити юній особистості.
5.Розумій дитину! Вмій поставити себе на її місце, побачити світ її очима,зрозуміти, чим дитина живе, до чого прагне.

Вже третій рік працюю над проблемою

«КТС – як один з видів організації виховного процесу»

Актуальність колективних творчих справ

КТС – це спосіб організації яскравої наповненої трудом і грою, творчістю і товариськістю, мрії і радістю життя виховної роботи в класі.

Сила кожної КТС в тому, що вона потребує спільного пошуку, дає йому поштовх і відкриває для нього широкий простір. Тому в кожній із цих справ - гнучка форма і багатий, різноманітний зміст, нестандартні варіанти.

Кожна справа – з користю, інакше – навіщо.

Кожна справа – людям, інакше – навіщо.

Кожна справа – творчо, інакше – навіщо.

Наша мета – щастя людей!

Ми переможемо – інакше бути не може!

Мета використання технології колективних творчих справ

• Забезпечувати соціальне замовлення на людину нового, демократичного суспільства, якій притаманна активна життєва позиція.

• Здійснення життєво-практичної сторони кожної колективної творчої справи визначає реалізацію таких виховних завдань:

• Виховні завдання, які ставлю перед собою в процесі організації колективної творчої діяльності. вирішуються непомітно для вихованців, їх відкривають вихованці — в тій чи іншій мірі — при обговоренні результатів колективної творчої справи, і вони стають їхніми вимогами до себе.

• Технологія колективного творчого виховання дає можливість удосконалювати пізнавально-світоглядну, емоційно-вольову та дієву сфери особистості учня й педагога.

• Ця технологія — особистісно орієнтована, бо кожній дитині знаходиться справа для душі, яку вона може організувати, зробити краще, ніж інші. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з іншими такими ж зацікавленими людьми. Завтра він же з такою самою зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже в ролі виконавця. Ця технологія об'єднує ділову та міжособистісну сфери діяльності людини.

Головні ідеї КТС

• Одна з головних ідей колективного творчого виховання — формування особистості через єдиний виховний колектив, з однаковими вимогами до старших і молодших. Творчий підхід до процесу виховання забезпечується як групою засобів дружньої виховної турботи (збудження, переконання, привчання, дружньої поваги, довіри, схвалення, "секретного договору"), співдружності старших та молодших колективів, роботи з рідними вихованців, співдружності педагогів, так і основними виховними засобами (колективна організаторська діяльність, колективні творчі справи, творчі ігри, творчі свята)

Основними умовами виховної ефективності колективних творчих справ є:

• виховний процес здійснюється за умови постійної активної взаємодії всіх його учасників;

• передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми;

• звільнює процес навчання від примусовості;

• учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми,

• уміння критично мислити, приймати продумані рішення.

Основні педагогічні правила

• Дитині, як і дорослому потрібна свобода думок.

• Розвивай в учня допитливість, творчу фантазію.

• Допомагай знайти істину в ході дискусії.

• Підтримай і допоможи тому, хто цього потребує.

• Умій зацікавити.

• Люби дітей і вони віддячать тобі тим же.

Враховуючи той факт, що особистість учня формується і розвивається під впливом багатьох факторів: об'єктивних і суб'єктивних, природних і суспільних, внутрішніх і зовнішніх, незалежних і залежних від волі і свідомості учнів, тобто від середовища в якому знаходиться дитина, я керуюся словами Т.С. Шацького:

«Середовище є для дитини і джерелом знань, і джерелом емоційних переживань і об'єктом колективної турботи».

Отже, умовно колективну творчу діяльність можна поділити на три рівні: рівень підготовки, рівень організації і рівень виконання (проведення).

До рівня підготовки відносяться: написання сценарію і режисура свята, проведення репетицій, виготовлення костюмів; розробка запитань для диспуту; виготовлення запрошень, плакатів, оформлення місця проведення справи, запис фонограм тощо.

Рівень організації включає; пошук необхідних ресурсів, розподіл їх; пошук і розподіл реквізиту; організація реклами, (якщо вона необхідна); узгодження форми, змісту, терміну, місця проведення справи із зацікавленими особами. Конкретніше: забезпечення зали для репетицій, пошук необхідної апаратури, отримання доступу до необхідних приміщень, зв'язок із адміністрацією, зв'язок із засобами масової інформації, організація перегляду номерів, проведення генеральної репетиції тощо.

Рівень виконання включає власне проведення творчої справи. Наприклад, ступінь підготовки ведучих, якість гри акторів і т аке інше.

Організація КТС

Розглядаючи, творчу діяльність як багаторівневу модель, бачимо, що велика кількість виховних завдань вирішується на рівнях підготовки і організації, тому при розгляді творчої справи варто особливу увагу надавати процесу її підготовки й організації. Нерідко, навіть за умови доброї підготовки і організації зовнішній результат не відповідає задуманому. Проте, це не означає, що поставлені виховні завдання не виконані. Навпаки, подібна ситуація дає можливість педагогу, вихователю розвивати аналітичні здібностей дітей, допомагає осмислити те, що сталося, проаналізувати недоліки і зробити висновки на майбутнє.

Важливо пам'ятати: при організації КТС головним педагогічним результатом є процес підготовки і організації справи, а не її зовнішній результат.

Поради вчителю в організації КТС

• Педагог-організатор, котрий організовує творчу справу зі своїм класом професійно, ніколи не повинен забувати про:

• розподіл роботи (хто за яку частину відповідає);

• оформлення (плакати, лозунги, значки, музика тощо);

• інформацію (оголошення, листівки);

• обладнання (приміщення, меблі, декорації, хто ладнає і хто прибирає);

• джерела матеріалів (книжки, відео-, аудіо-плівки, диски);

• учасники (скільки та які групи, хто їх організує);

• проведення (етапи справи, їх зв'язок, справа кожної групи на різних етапах, заповнення пауз);

• нагородження (грамоти, призи); • оцінювання (склад журі, критерії оцінювання);

• літопис КТС класу (фотографування, відеозапис, фотогазета, газета, матеріали для літопису);

Очікуванні результати

• Кожний день нашої педагогічної роботи повинен підносити дітей духовно, розвивати всесторонньо і гармонійно.

• Потрібно навчитися включати кожного вихованця як свого молодшого друга в спільну діяльність на радість і користь в пошук справ, потрібних людям; в вибір і відкриття кращих засобів вирішення життєво важливих завдань; в практичне використання набутих знань і умінь; в обмін досвідом творення добра; в подолання труднощів при виконанні задуманого; в боротьбу з усім, що мішає добру і красі підтвердитися в нашому житті; в оцінку зробленого і зволікання уроків на майбутнє . Виховування – означає діяти разом з вихованцями як співробітниками по спільній творчій (суспільно-політичній, трудовій, пізнавальній, художній, спортивній) турботі. Тому що тільки в такій турботі у дітей народжується і укріплюється громадянське відношення до навколишнього життя – людей, праці, природи, культури – як джерелу спільної радості і користі, відповідальне відношення до самого себе.

Ми повинні дитину побачити,

Не пройти, не минути, розкрити.

Тож, маленька Людино, щасти тобі,

Виростай і мужній, вчись творити.

Виховна робота з класом має не менше значення, ніж навчальна діяльність. Учням класу дуже подобаються класні години, різноманітні вікторини різнопланові виховні заходи. Вони завжди із задоволенням беруть у них участь, весь час дуже активні.

Калейдоскоп шкільного життя

Робота триває і ми не зупиняємось на досягнутому.

Моє бажання, щоб учні зростали і розвивалися не лише фізично, але і духовно. Приємно бачити, як вихованці не лише розповідають про свої успіхи і перемоги, але вчаться співпереживати успіхам і перемогам своїх товаришів і навіть учителю. У нас багато планів на майбутнє. І я вірю в те, що мої учні будуть завжди дружними, добрими, чуйними, зможуть приємно здивувати та зігріти людей оточуючих їх.