Існує притча. Коли народжується дитина, Господь благословляє їй на білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудрою буде, на серце – милосердною, на руки – майстром свого діла. А цій людині Господь одночасно поклав свою руку на голову, серце і руки. Ім’я цієї людини – вчитель.
Не можна сказати що важче – навчатися чи навчити? Мабуть і те, і інше потребує немало душевної сили і прагнення до знань. Але професія вчителя потребує ще одного виняткового вміння – відчути душею, серцем кожного учня.